-
1 таблица роста (насаждений) с учётом двух и более приёмов рубок ухода
Forestry: multiple yield tableУниверсальный русско-английский словарь > таблица роста (насаждений) с учётом двух и более приёмов рубок ухода
-
2 таблица роста насаждений с учётом двух и более приёмов рубок ухода
Makarov: multiple yield tableУниверсальный русско-английский словарь > таблица роста насаждений с учётом двух и более приёмов рубок ухода
-
3 таблица роста с учётом двух и более приёмов рубок ухода
Forestry: (насаждений) multiple yield tableУниверсальный русско-английский словарь > таблица роста с учётом двух и более приёмов рубок ухода
-
4 связка
ж1. анат. Band n2. Verbindungсвязка движений — flüssige Verbindung f von Bewegungen
связка кисти — Handband n
связка приёмов — бор. Griffkombination f; ( из двух приёмов) Kopplung f
связка стопы — Fußband n
-
5 tooth after two pulls of the swage
Англо-русский словарь промышленной и научной лексики > tooth after two pulls of the swage
-
6 gradual foiling
постепенная рубка (рубка главного пользования, при которой спелый древостой вырубается в несколько приёмов в течение одного или двух классов возраста)Англо-русский словарь промышленной и научной лексики > gradual foiling
-
7 shelterwood felling
постепенная рубка; кулисная рубка (рубка главного пользования, при которой спелый древостой вырубается в несколько приёмов в течение одного или двух классов возраста); см. также shelterwood systemАнгло-русский словарь промышленной и научной лексики > shelterwood felling
-
8 метод
метод м. биений между несущими частотами тел. Differenzträgerempfangsverfahren n; Differenzträgerverfahren nметод м. Брэгга Braggsche Drehkristallmethode f; Drehkristallmethode f; крист. Drehkristallmethode f von Braggметод м. ван Аркеля-де-Бора ж. Aufwachsverfahren n; Heißdrahtverfahren n; крист. Van-Arkel-de-Boer-Verfahren nметод м. Вентцеля-Крамерса-Бриллюэна WKB-Methode f; WKB-Näherung f; Wentzel-Kramers-Brillouin-Näherung f; quasiklassische Näherung fметод м. визуального потока с помощью красителей аэрод. Anstrichmethode f; аэрод. Anstrichverfahren nметод м. ВКБ WKB-Methode f; WKB-Näherung f; Wentzel-Kramers-Brillouin-Näherung f; quasiklassische Näherung fметод м. вращающегося кристалла Braggsche Drehkristallmethode f; Drehkristallmethode f; крист. Drehkristallmethode f von Braggметод м. вращающегося кристалла (для определения кристаллической структуры рентгеновским методом) Drehkristallmethode fметод м. Вульфа-Брэгга Braggsche Drehkristallmethode f; Drehkristallmethode f; крист. Drehkristallmethode f von Braggметод м. Дебая-Шеррера Debye-Scherrer-Methode f; крист. Debye-Scherrer-Verfahren n; опт. Kristallpulvermethode f; мет. Pulvermethode f; Pulververfahren nметод м. дополнительного канала промежуточной частоты Paralleltonbetrieb m; тел. Paralleltonverfahren nметод м. доступа через телекоммуникации Telekommunikations-Zugriffsmethode f; Zugriffsmethode f für Datenfernverarbeitungметод м. замещения Ersatzverfahren n; Substitutionsmethode f; Substitutionsverfahren n; Zweistrahlmethode f; Zweistrahlverfahren nметод м. изотопных индикаторов Indikatormethode f; Indikatorverfahren n; Isotopenmethode f; Leitisotopenmethode f; яд. Tracer-Methode f; Tracer-Verfahren nметод м. испытаний Probenmethode f; Prüftechnik f; Prüfungsverfahren n; Prüfverfahren f; Testverfahren nметод м. итераций Iterationsmethode f; мат. Iterationsverfahren n; Methode f der schrittweisen Näherung; Methode f der sukzessiven Approximationen; sukzessives Approximationsverfahren nметод м. итераций Пикара Iterationsmethode f; мат. Iterationsverfahren n; Methode f der schrittweisen Näherung; Methode f der sukzessiven Approximationen; sukzessives Approximationsverfahren nметод м. конечных элементов мат. Elementenmethode f; мат. FE- Methode f; Finit-Element-Methode f; мат. Finite-Element-Methode f; FEMметод м. меченых атомов Indikatormethode f; Indikatorverfahren n; Isotopenmethode f; Leitisotopenmethode f; яд. Tracer-Methode f; Tracer-Verfahren n; Traceverfahren nметод м. многоканальное во времени Zeitmultiplex m; свз. Zeitmultiplexverfahren n; Zeitteilverfahren nметод м. многоканальное по времени Zeitmultiplex m; свз. Zeitmultiplexverfahren n; Zeitteilverfahren nметод м. наименьших квадратов Methode f der kleinsten Quadrate; Methode f der kleinsten Quadratsummenметод м. накопления двоичной информации на ЭЛТ ж., в котором 0 изображается точкой, 1 - тире с. Punkt-Strich-Verfahren nметод м. непосредственной оценки Methode f der direkten Anzeige; direktanzeigendes Verfahren n; direktzeigendes Verfahren nметод м. непрерывного бетонирования с применением скользящей опалубки Gleitbauverfahren n; Gleitbauweise fметод м. обработки бум. Aufschlußverfahren n; Behandlungstechnik f; Behandlungsweise f; Kochverfahren n; Verarbeitungsmethode fметод м. оптической звукозаписи Lichttonverfahren n; fotooptisches Tonaufzeichnungsverfahren n; optisches Tonaufzeichnungsverfahren nметод м. отражённых волн Reflexionsseismik f; геоф. Reflexionsverfahren n; reflexionsseismisches Prospektionsverfahren n; reflexionsseismisches Verfahren nметод м. отражённых сейсмических волн Reflexionsseismik f; геоф. Reflexionsverfahren n; reflexionsseismisches Prospektionsverfahren n; reflexionsseismisches Verfahren nметод м. Пикара Iterationsmethode f; мат. Iterationsverfahren n; Methode f der schrittweisen Näherung; Methode f der sukzessiven Approximationen; sukzessives Approximationsverfahren nметод м. последовательной подстановки Methode f der sukzessiven Substitution; sukzessive Substitution fметод м. последовательных приближений мат. Annäherungsverfahren n; Iterationsmethode f; мат. Iterationsverfahren n; Methode f der schrittweisen Näherung; Methode f der sukzessiven Approximation; Methode f der sukzessiven Approximationen; мат. sukzessive Approximationsmethode f; sukzessives Approximationsverfahren nметод м. постоянного тока геоф. Gleichstromprospektionsverfahren n; Gleichstromverfahren n; geoelektrische Gleichstromsondierung fметод м. преломлённых волн Refraktionsseismik f; геоф. Refraktionsverfahren n; refraktionsseismisches Prospektionsverfahren n; refraktionsseismisches Verfahren nметод м. преломлённых сейсмических волн Refraktionsseismik f; геоф. Refraktionsverfahren n; refraktionsseismisches Prospektionsverfahren n; refraktionsseismisches Verfahren nметод м. проб и ошибок Methode f des systematischen Probierens; Probiermethode f; Rechnungsverfahren n mit fortschreitenden Näherungswerten; киб. Trial-and-error-Methode f; киб. Versuchsverfahren nметод м. прозвучивания Durchschallungsprüfung f; Durchschallungsverfahren n; Schalldurchstrahlungsverfahren nметод м. разностной факторизации Differenzenfaktorisierungsmethode f; мат. Methode f der Differenzenfaktorisierungметод м. сеток м. Differenzenverfahren n; Differenzmethode f; Differenzmeßmethode f; мат. Differenzverfahren n; Gitterpunktmethode fметод м. совпадения дробных частей порядков интерференции Bruchteilmethode f; Ordnungsbestimmung f nach der Bruchteilmethodeметод м. средних значений и средних квадратических отклонений Mittelwert-Standardabweichung-Verfahren nметод м. статистических испытаний Monte-Carlo-Methode f; Monte-Carlo-Technik f; Monte-Carlo-Verfahren nметод м. тангенциальной подачи Axialverfahren n; Tangentialverfahren n; Tangentialvorschubverfahren nметод м. тарирования Ersatzverfahren n; Substitutionsmethode f; Substitutionsverfahren n; Zweistrahlmethode f; Zweistrahlverfahren nметод м. фотоупругости Spannungsoptik f; fotoelastisches Verfahren n; spannungsoptisches Verfahren nметод м. цветного изображения с последовательным чередованием цветов по точкам или элементам изображения Punktfolgefarbenverfahren n; Punktfolgeverfahren nметод м. цветного телевидения с последовательной передачей точек Punktfolgefarbenverfahren n; Punktfolgeverfahren n; Punktwechselverfahren nметод м. чёрного ящика (метод исследования четырёхполюсника или многополюсника по взаимозависимостям входных и выходных параметров) киб. Blackbox-Methode f -
9 конец
1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);4) швальный -нец (верва) - дратва;5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?* * *кіне́ць, -нця́; (пространственный предел действия или состояния чего-л.) край, род. п. кра́юв конце́ — у кінці́; ( о времени) напри́кінці и наприкінці́
в конце́ концо́в — кінець кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою
в о́ба конца́ — в оби́два кінці
до конца́, в коне́ц — (совершенно, целиком) до кінця́, до кра́ю, укра́й, до ре́шти; ( окончательно) остато́чно
-
10 огонь
огонёк1) (в)огонь (-гню) (ум. огник, огничок), багаття, (гал.) ватра (ум. багаттячко, ватерка), (костёр, очаг) огнище, ватрище; (детск.) жиж(к)а, жижийка. Высечь огонь - викресати огню. Развести огонь - розвести, розгнітити, розікласти огонь (багаття, ватру). Не дали ли бы вы мне огоньку? - чи не дали-б ви мені вогню, багаття (багачу, приску, ватерки)? Заимствовать -ньку на трубку - залюлювати. Кузница на четыре огня - кузня на чотири огнища. Живой огонь (вытертый из дерева) - жива ватра. Предать огню и мечу - спустити на пожар (на огонь) і під меч положити, огнем спалити і кіньми стоптати. Подлить масла в огонь - додати гарту. Нет дыму без огня - диму без огню не буває. Пройти сквозь огонь и воду - бути на коні і під конем, на возі й під возом, і в ступі і за ступою, пройти Рим і Крим. Из огня да в полымя - з дощу та під ринву, з огню та в поломінь. Попасть меж двух огней - попасти в лещата, потрапити межи молот і ковадло. Гореть как в огне - горіти як жар (як ув огні), мов на кір горіти. Огонь без пламени - (самий) жар. Глаза горят словно огонь - очі горять як жар. Всё как огнём взяло - огнем все пішло. Дом сразу был охвачен огнём - будинок відразу взявся огнем, полум'ям. Дышущий огнём - огнедихатий. [Огнедихатий дракон]. См. Антонов огонь, Блуждающий огонь. Пушечный огонь - гарматний огонь, гарматна стрільба. Он не был ещё под огнём - він не нюхав ще пороху, він не був ще в бою. Беглый огонь - перебіжний (розбивний) огонь;2) огонь, жар, пал, запал. Творческий огонь - творчий огонь. В нём много огня - в ньому багато огню (жару, запалу);3) світло (им. мн. світла), ум. світелко, посвіт (-ту). Зажигать, зажечь огонь (огни) - світити (засвічувати), засвітити огонь, посвітити (позасвічувати) світла, посвітитися. [Всі люди вже посвітилися]. Потушить огонь - погасити світло. Подайте огня - принесіть світло, дайте світла. Сидеть при огне - сидіти при світлі.* * *1) вого́нь, -гню́, ого́нь; жи́жа; ( костёр) бага́ття, во́гнище, о́гнище, диал. ва́тра2) (свет, освещение) сві́тло, вого́нь, ого́нь -
11 недоставать
безл. гл. неставати, невистачати чого кому, чому, в чому, (чаще зап.) бракувати кого, чого и (редко) бракнути чого кому и (реже) в кого, чому, в чому, (при отрицании ещё, гал.) хибувати и хибнути чого, кого кому; срв. Нехватать. [I чого їм нестає! (Звин.). Невистачає двох копійок (Київщ.). Село чимале, але якесь невеселе: дерев бракує (Кониськ.). Як ростинам бракує життя в вогкій тьмі, так обом нам бракує простора (Л. Укр.). Дівчат у нас бракує, а хлопців сила (Сл. Левч.). Коли в тебе бракує того насіння, позич його (Стор.). В їх місті бракує добрих адвокатів (Грінч.). Лічила ранком військо, і багато найкращих вояків у ньому бракувало (Л. Укр.). Бракне копійки (Сл. Гр.). Не бракло Охрімові розваги (М. Вовч.). Не багато йому хибувало, аби всі хати обчитати (Стефаник). Йому ніколи слів не хибло (Франко)]. Чего тебе -таёт? - чого тобі нестає? чого тобі недостача? (Звин.). -таёт двух рублей до полной суммы - нестає (невистачає) два карбованці (двох карбованців) до повної суми. Только этого -вало - тільки цього (того) (й) неставало (бракувало). [Мені тільки цього бракувало (Н.-Лев.)].* * *безл.не става́ти (не стає́); ( не хватать) не вистача́ти, бракува́ти, -ку́є\недоставать стаёт слов, что́бы... — не стає́ (не вистача́є, браку́є) слів, щоб
[э́того ещё, э́того то́лько] \недоставать ва́ло (\недоставать стаёт) — [ті́льки цього́, цього́ ще] бракува́ло (браку́є, не вистача́ло, не вистача́є)
[ещё] \недоставать ва́ло (\недоставать стаёт), что́бы... — [ще] не вистача́ло (не вистача́є), щоб
-
12 конструкция
конструкция ж. Aufbau m; Ausbildung f; Ausführung f; Ausführungsart f; Bau m; Bauart f; Bauausführung f; Bauform f; Bauweise f; Bauwerk n; Gestaltung f; Konstruktion f; Zusammenbau m; bauliche Ausbildung fконструкция ж., при которой рабочие с. органы машины работают под углом к направлению движения машины с.-х. Schräglaufbauart fконструкция ж. автомобиля с кабиной, расположенной за двигателем Haubenbauweise fконструкция ж. робота, отвечающая требованиям производства fertigungsgerechte Roboterkonstruktion fконструкция ж. робота, отвечающая требованиям эксплуатации gebrauchsgerechte Roboterkonstruktion fконструкция ж. центра колеса, состоящая из двух дисков ж.-д. Doppelscheibenbauart f; ж.-д. Doppelscheibenradkörper mБольшой русско-немецкий полетехнический словарь > конструкция
-
13 микрофлюидика
МикрофлюидикаМеждисциплинарная область, исследований, возникшая в начале 80-х годов XX века на пересечении физики, химии, биологии и микротехники. Изучает поведение микролитровых объёмов жидкостей. При таких условиях жидкости обладают рядом интересных свойств. В системе начинают доминировать такие факторы, как сила поверхностного натяжения, диссипация энергии, сопротивление жидкости. Практически исчезает турбулентный ток (остаётся только ламинарный) и поэтому смешивание двух жидкостей затруднено и происходит преимущественно за счёт диффузии.Russian-English dictionary of Nanotechnology > микрофлюидика
-
14 microfluidics
МикрофлюидикаМеждисциплинарная область, исследований, возникшая в начале 80-х годов XX века на пересечении физики, химии, биологии и микротехники. Изучает поведение микролитровых объёмов жидкостей. При таких условиях жидкости обладают рядом интересных свойств. В системе начинают доминировать такие факторы, как сила поверхностного натяжения, диссипация энергии, сопротивление жидкости. Практически исчезает турбулентный ток (остаётся только ламинарный) и поэтому смешивание двух жидкостей затруднено и происходит преимущественно за счёт диффузии.Russian-English dictionary of Nanotechnology > microfluidics
См. также в других словарях:
Дом приёмов правительства РФ — Достопримечательность Особняк Арсения Морозова Парадный вход со стороны Воздвиженки Город … Википедия
приём — сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) чего? приёма, чему? приёму, (вижу) что? приём, чем? приёмом, о чём? о приёме; мн. что? приёмы, (нет) чего? приёмов, чему? приёмам, (вижу) что? приёмы, чем? приёмами, о чём? о приёмах 1. Под приёмом чего… … Толковый словарь Дмитриева
Приём Хартманна — Эрих Хартманн нем. Erich Alfred Hartmann 19 апреля 1922 20 сентября 1993 Прозвище Bubi Белокурый рыцарь Черный Дьявол … Википедия
Мов — Коммуна Мов Mauves Страна ФранцияФранция … Википедия
Приёмочный статистический контроль — совокупность статистических методов контроля массовой продукции с целью выявления её соответствия заданным требованиям. П. с. к. действенное средство обеспечения доброкачественности массовой продукции. П. с. к. проводится на… … Большая советская энциклопедия
Промышленность и торговля при Петре I — В наследие Петру Великому от Московского государства достались слабо развитые зачатки промышленности, насаждаемые и поддерживаемые правительством, плохо развитая торговля, связанная с плохим устройством государственного хозяйства. Были… … Википедия
Список стандартов штепсельных разъёмов и электросетей — Эта страница информационный список. См. также основную статью: Силовые вилки и розетки для переменного тока В мире наиболее распространены два основных стандарта напряжения и частоты. Один из них американский стандарт 100 127 Вольт 60 Герц … Википедия
Артёмов, Вячеслав Петрович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Артёмов. Вячеслав Артёмов … Википедия
МЕТОД ОТРАЖЕННЫХ ВОЛН (МОВ) — метод сейсморазведки, основанный на изучении упругих волн, отразившихся от границы раздела двух сред, обладающих разл. волновыми сопротивлениями (см. Волны сейсмические). Теоретические и технические основы МОВ разработаны в СССР В. С. Воюцким… … Геологическая энциклопедия
Дрёмов, Иван Фёдорович — Дрёмов Иван Фёдорович Дата рождения 15 октября 1901(1901 10 15) Место рождения селение Ишковка, Самарская губерния Дата смерти 2 сентября 1983(1983 09 02) … Википедия
ГКИНП 02-121-79: Руководство по дешифрированию аэроснимков при топографической съемке и обновлении планов масштабов 1:2000 и 1:5000 — Терминология ГКИНП 02 121 79: Руководство по дешифрированию аэроснимков при топографической съемке и обновлении планов масштабов 1:2000 и 1:5000: 7.8.43. «Кусты» свай в воде остатки свайных мостов, некоторых плотин и других сооружений на реках с… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации